Головна » 2013»Січень»18 » Чи допустиме обговорення теми кохання на шкільних уроках?
22:58
Чи допустиме обговорення теми кохання на шкільних уроках?
Життя без кохання схоже на засохле дерево,
що росте на кам’янистому грунті.
Індійська народна мудрість
До теми кохання зверталося багато світових і українських велетнів. Скільки літературних шедеврів, музичних творів, витворів мистецтва присвячено цій темі. Мабуть, тому, що вона є одвічною. Певно, кожен із нас замислювався над тим, що таке кохання? У чому його сутність? З плином часу змінюємося ми, змінюються і наші погляди на окремі ситуації. Наше світобачення стає іншим. Але незмінним залишається потреба любити. Це почуття знову й знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Кохання змінює людину, у її душі ніби розквітає чарівна квітка, яка своїм тонким ароматом і заповнює кожну клітину. Це почуття окрилює людину і дає змогу злетіти, аби підкорити нові вершини. Справжнє кохання робить нас внутрішньо багатшими, мудрішими. Ми починаємо замислюватися над багатьма життєво важливими питаннями. Кохання… Що це? Я, мабуть, як і більшість,затрудняюсь одразу відповісти на це питання. Про це можна говорити дуже довго і так не знайти остаточної відповіді. Чи потрібно говорити про тему кохання на уроках світової та української літератур? Кожен щодо цього має свою думку. Особисто я вважаю, що це більш, чим необхідно. Адже лише звертаючись до творів світових титанів, ми можемо справді зрозуміти, яким є це почуття незрозумілим та загадковим. Лише так ми можемо дізнатись, настільки чистим та глибоким воно може бути. Саме літературні твори вчать, застерігають від життєвих помилок, формують нас як особистість. Для того, аби писати про кохання, необхідно відчути його солодкий чи то гіркий присмак. Щодо творів Олександра Купріна "Гранатовий браслет" і Григора Тютюнника "Три зозулі з поклоном", то є що проаналізувати. Кохання завжди приваблювало Купріна. Він характеризував усі сторони цього діаманта, описуючи ніжні та тонкі почуття. Купрін вважав, що пережити всі негаразди та душевні тривоги людина може, лише будучи закоханою. Він на сторінках твору «Гранатовий браслет» описує, здавалось б, ідеальне кохання. У творі Тютюнника розглядається класичний трикутник у коханні. В зображенні внутрішньої краси героїв автор передає справжнє чисте почуття. Сила кохання Марфи вражає. Жінка, яка скільки років закохана, але тримає це в таємниці, аби не зруйнувати чужу сім'ю, гідна поваги. Дивує і поведінка Софії: жінка з розумінням і співчуттям віднеслась до почуття Марфи. Уміти почути серце іншої людини і не скористатися цим розумінням, відмовитися від власного щастя могли лише люди, красиві душею. Саме такими є Марфа, Михайло та Софія. Кохання виливалося і у невмирущі рядки О. Пушкіна, М.Булгакова, М.Лєрмонтова, Т. Шевченка, В.Сосюри, Л.Українки, І.Франка. Кохання-це той коштовний камінь, який майже кожен письменник намагався вставити у свій вінець, та у деяких він засяяв по-особливому. Обговорюючи тему кохання, не можна не згадати драму-фейєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Саме у цьому творі авторка показує, що кохання не має обмежень. Мавчине кохання щире, в нього хочеться вірити. І хоч Мавка міфічна істота та має таке глибоке серце, яке є не у кожної людини. Вона еталон справжньої жінки: може по-справжньому кохати, віддана Лукашеві, терпляча до усієї його грубості та вміє пробачати. Секретом успіху цього твору є близька душевна спорідненість головної героїні з авторкою. Описане справжнє кохання, яке здатне подолати будь-які труднощі, витримати будь-яку біду, пройти крізь найколючіші терни і …вижити. Згадаймо і вічне кохання Ромео та Джульєтти, яке примирило два ворогуючих роди Монтеккі і Капулетті. Кохання – це антонім злоби та ворожнечі. Воно зближає людей, пом’якшує навіть зачерствілі душі.
Як приємно бачити чудової днини закоханих, що зливаються у ніжному поцілунку. А ви бачили очі закоханих? Загляньте у них. Там палає вогонь і велике душевне піднесення, там радість і щастя! Іноді у хвилини розчарування може навіяти думка, що кохання не існує. Тоді у відповідь хочеться крикнути: «Ні! Ні! І ще раз Ні! Любов жива, і ніколи не зникне, поки існує життя. Адже кохання - це і є життя!»
Лєрочко, дівчинко славна! Маєш грунтовні знання і доволі потужні здібності, аби у перспективі набути публіцистичного вишколу. Але неодмінно набувай і нових знань, і нових вражень, і нових технологій. Щонайперше пораджу (не образишся за таку мою журналістсько-вчительську нав'язливість???): використовуй соціологічний формат бліц-опитувань. Ось за цією темою дуже легко (маю на увазі часові витрати. Вмикаєш диктофон - і вперед за цікавми інтерв'ю) змогла б опитати - заважає чи, навпаки, допомагає підліткові обговорення теми кохання на шкільних уроках і бабусь-сусідок (О. вони тобі такого накажуть!!! А ти трішечки притисни запитаннячком: А що ви у школі не закохувались? І взагалі ніколи на ці теми не говорили з дорослими, а тільки пошепки з ровесниками,себто, на так званій, вулиці?). Зроби бліц-діалог у вихідні з батьками, старшими братиками, сестричками (своїми чи друзів),і у своїх мудрих учителів, навіть у директора-математика, і в однолітків. Систематизуй, проаналізуй результати опитувань і внеси пропозиції до Міністерства освіти про необхідність посилення такої тематики і на уроках. і на класних годинах. Адже кохання, сім'я - важливе крило в житті людини. На одному лиш кар'єрному зростанні та фінансовому успіху людина щастя не звідає сповна... спробуєш? Вірю у твою щасливу зорю!
Твоя робота привернула увагу досить широкого кола візитерів - 148 переглядыв! Значить, цікава! Значить, є однодумцы! А це те, до чого ти йшла. Молодець!
Хочу дати відповідь "anna" стосовно зауважень: ці два твори виокремлені як тема уроку позакласного читання. І я не згодна, що ця тема делікатна. Велич і чистота, зворушливість кохання, яке зображене на сторінках саме цих літературних творів,і вчать читача делікатності прояву своїх почуттів.
"...можна прочитати багато творів, але не відкрити для себе значення справжнього кохання, а іноді досить прочитати один, який залишить слід у твоєму серці!". Гарно сказала, молодець!
Я не погоджуюсь із Вами, адже ця тема актуальна завжди: чи то ти підліток, чи то дорослий, чи людина у віці. Воно, як буревій вривається у життя і не питає подорослішав ти, чи ні. На кожному етапі життя ми сприймаємо почуття кохання по-різному.
Я вважаю, що Ви не праві! На початку життя ми кохаємо батьків та близьких родичів, які піклуються про нас. Пізніше, коли ми йдемо до дитячого садка та школи, ми переживаємо це почуття до своїх друзів, які нас оточують. З часом ми дорослішаємо, в нашому житті з"являється людина, з якою хочемо прожити все своє життя. Згодом, стаємо батьками та дідусями й бабусями, і кохаємо до нестями дітей та онуків! Тобто, це величне почуття на протязі всього нашого життя, але до різних людей по-різному!
Чому тоді вам із вашою дівчиною ще не по 30-40 років? А взагалі, ваш коментар мені здався навіть образливим. Невже ви вважаєте, що ця дівчина не здатна відчувати кохання?
Можна зустрічатися з десятками хлопців, але так не знайти справжнє кохання, а деколи можна поглядом зустріти ту людину, яка буде однією на все життя. Так і в літературі: можна прочитати багато творів, але не відкрити для себе значення справжнього кохання, а іноді досить прочитати один, який залишить слід у твоєму серці!
Лєро, молодець! Досить самостійні та серйозні роздуми. Але мені не вистачає ще посилань на вивчені твори. Попрацюй, будь ласка, в цьому напрямку. Бажаю успіхів!
