Курс 11 класу запропонував нам для вивчення дуже багато цікавого матеріалу літератур, світової та української. Прийшов час вивчення таких творів як "Три зозулі з поклоном" і "Гранатовий браслет". Ці твори мене не зацікавили. Кохання - вічна тема всіх часів, саме вона розкривається у цих творах, але автори показують його нерозділеним, а саме: Желткова до Віри("Гранатовий браслет") і Марфи до Михайла("Три зозулі з поклоном"). Ця тема для мене не цікава. На мою думку, це божевілля, коли людина гадає, що вона не може жити ні з ким окрім обраних. На їх думку, це почуття називається коханням. А що це таке? Мені стало цікаво дізнатися, оскільки я не маю певної уяви про це. Тому звернулася за допомогою до молодших жителів нашої планети. Пропоную вам переглянути відгуки дітей про кохання.
Роздуми про почуття
Любов, кохання…Деякілюди говорять, що без цього почуття не існує життя. Я досить скептично відношусь до цієї думки.Життєвонеобхідними є їжа та повітря, а без всього іншого можна обійтися. Це моя думка. Кохання – не матеріальна річ, тому я вважаю що це людська вигадка. Такого почуття, як любов, не існує, це просто звичка… З відгуків дітей ми побачили, що для більшості з них поняття кохання є почуття до своїх батьків, тобто звичка до них.
Чому люди живуть разом? Я гадаю, тому що їх задовольняють звички один одного, потреби і цілі. Отже, ми бачимо, що це ніяке не кохання. Пропоную вам переглянути фрагмент, у якому можна побачити роздуми одного з акторів серіалу "Кадети". Нажаль, на російською мовою. Приємного перегляду.
Навіть якщо уявити, що любов існує, то позитивне це почуття чи негативне? Якби це був негатив, то чи складали б про це пісні, вірші, поеми, твори? Звичайно, ні! Отже, кохання повинно випромінювати тільки позитив!
Та чи приносить це, так зване "кохання", радість для Желткова("Гранатовий браслет") та Марфи("Три зозулі з поклоном")? Желтков, у якого думки протягом семи років зайняті тільки Вірою, сліпо пише листи їй, навіть не сподіваючись на відповіді. Він, не обдумуючи, дарує їй свою найціннішу річ - гранатовий браслет, камінці з якого йому відійшли з срібляним браслетом у спадок від бабусі. Мені він нагадує маленького хлопчика, який для того, щоб привернути увагу дівчинки, дарує їй свою найціннішу річ, хоча знає, що вона може її просто викинути. На мою думку, це принизливо. Особисто я не розумію його вчинків. Якби в мене була б така ситуація, я ніколи б не дозволила собі опуститися так низько.
Чим є так зване "кохання" для Марфи
Марфа... "Маленька Марфа" була дуже наївною і гадала, сподівалася на те, що Мишко зверне на неї увагу, напише їй листа, наділить своїм поглядом, але це все марно. Вона була маленькою дівчинкою, яка вірила у кохання і хотіла взаємності. Щастя їй приносило тільки те, що листоноша дозволить їй потриматилиста, який адресований Софії, у якої пізніше був син від Михайла. Вона розуміла і знала, які почуття у Марфи до її чоловіка, тому іноді навіть просила:"Ти, Михайле, кажу, хоч би разочок на неї глянув. Бачиш,яквонадо тебе свiтиться.", але той був розумним чоловіком і відповідав їй на це:"Навiщо ж людину мучити, як вона й так мучиться?". На мою думку, його розум полягав в тому, що він не підпускав її близько до себе для того, щоб не зробити їй гірше. Я гадаю, що вона була просто дурною, оскільки не розуміла, що без цього "кохання" їй би було краще. Я б на її місці спробувала б знайти того, хто б справді цінував таке віддане кохання.
На цьому я хочу закінчити свою роботу та зробити підсумок. Роль скептика, яку надали мені вчителі, майже співпала з моїм баченням творів. Але насправді я не така категорична в цьому плані. Для мене кохання, тема яка ніколи не зійде з наших уст, асоціюється з квіткою кактус. Це колюча рослина, якою можна поранитись, але ж і вона колись розцвітає. Дякую за увагу, свою роль скептика я продовжу в творчій роботі та карті знань.
Я згоден з тобою в деяких моментах,але особисто я вважаю,що кохання все ж таки існує,але воно має бути направленим на особистість, а не на листи , людину яку ти зовсім не знаєш.
Ти впоралась із завданням, вийшло досить скептично. Особливо сподобалось, як ти обрамляєш свої думки відеоматеріалами, вони є влучними, цікавими. Думаю, що тобі вже час переходити до творчого завдання.
